Бути здоровим - це природне прагнення людини.
Здоров'я означає не просто відсутність хвороб,
а й фізичне, психічне, соціальне благополуччя.
Пам'ятка для грибників
Отруєння грибами – це харчове отруєння, обумовлене вживанням в їжу отруйних, умовно-їстівних або їстівних перезрілих чи з іншими дефектами грибів.
Отруєння завжди починається гостро: з’являються болі у верхній половині живота, нудота, блювання, пронос; симптоми загальної інтоксикації організму – зальна слабкість, запаморочення. Також можуть з'явитися сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, марення, судоми та ін.
Найнебезпечніше отруєння - отруєння блідою поганкою. Воно також завжди починається гостро, з'являються різкі болі в животі, нудота, блювання, пронос з больовими позивами. У блювотинні та випорожненнях містяться частки грибів, а інколи - кров. У постраждало виникає дуже сильна спрага, загальна слабкість, запаморочення, судоми.
При зборі грибів, навіть за наявності певних знань і досвіду, завжди необхідно суворо дотримуватись основних правил, що дозволить Вам уникнути прикрих помилок. Правила та поради треба добре пам'ятати і використовувати при зборі і готуванні грибів.
Пам'ятайте:
1. Донецька область - промислово розвинений, індустріальний регіон, навіть їстівні гриби можуть набувати токсичних властивостей!
2. Дітям віком до 14 років гриби суворо протипоказані!
3. Ніколи не збирайте і не їжте гриби переспілі, червиві і зіпсовані.
4. Не їжте гриби в сирому вигляді.
5. Не збирайте їх уздовж доріг, залізниць, біля промислових та сільськогосподарських підприємств, автозаправних станцій, у міських парках та скверах.
6. Збирайте тільки ті гриби, про які Ви точно знаєте, що вони їстівні.
7. Гриби, які Ви не знаєте, або які викликають у Вас сумніви, не слід куштувати на смак та взагалі вживати в їжу, тим більше в сирому вигляді.
8. Пам'ятайте, що отруйні гриби не викликають потемніння цибулі та срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби.
9. Ніяка термічна обробка не звільняє отруйні гриби від отрути.
10. Вживання алкоголю посилює дію отрути.
11. Консервовані в домашніх умовах гриби можуть бути джерелhttp://dnzkolosok15.ucoz.ru/index/31-21-0-1-1ом двох небезпек - грибної отрути та ботулізму.
12. Якщо Ви збираєте печериці (шампиньоны), звертайте особливу увагу на колір пластинок. Ніколи не збирайте і не вживайте в їжу печериці, що мають пластинки білого кольору. У справжніх їстівних печериць пластинки швидко рожевіють, а потім темніють. У смертельно отруйної блідої поганки, схожої на вигляд на печериці, пластинки завжди білого кольору.
13. При зборі сморчків потрібно завжди пам'ятати про правила їхнього готування, недотримання яких може викликати отруєння. Сморчки варто спочатку прокип'ятити у воді протягом 7 - 10 хвилин, відвар обов'язково потрібно вилити. Тільки після такої обробки сморчки можна варити і жарити.
14. Зібрані гриби потрібно в той же день розібрати по видах, знову ретельно переглянути, видалити всі сумнівні переспілі, в’ялі та червиві. Також потрібно очистити гриби від бруду та піску, у маслюків потрібно зняти з капелюшка плівку, покриту слизом.
15. При перших ознаках отруєння необхідно терміново звернутися за кваліфікованою медичною допомогою, не можна займатися самолікуванням! Щоб не сталося біди, вживайте в їжу спеціально вирощені гриби (вешенки) та печериці або консервовані гриби промислового виробництва.
Бережіться гострих кишкових захворювань!
Гострі кишкові інфекції та холера дуже небезпечні для здоров'я. Головна причина цих захворювань - порушення правил особистої гігієни.
Попередити їх під силу кожному:
- пийте тільки питну бутильовану та кип'ячену воду;
- для приготування їжі використовуйте питну бутильовану воду та з централізованих джерел водопостачання;
- при користуванні водою з відкритих водоймищ обов'язково кип'ятіть її, в т.ч. для миття посуду тощо;
- овочі та фрукти перед вживанням обов'язково мийте, бажано обполіскувати кип'яченою водою. При споживанні малими дітьми - обдайте окропом;
- запобігайте ковтанню води, купаючись у відкритих водоймищах;
- при купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертайте увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Суворо дотримуйтесь правил їх зберігання;
- при здійсненні подорожі тощо не рекомендовано брати з собою продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби та інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);
- на відпочинку без організованого харчування виключайте приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо);
- не готуйте продукти про запас. Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають бути піддані термічній обробці. Приготовлені страви можна зберігати без холоду не більше 2-х годин;
- при купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість реалізованої продукції;
- при вживанні продуктів харчування в непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключайте контакт з ґрунтом;
- НЕ купуйте продукти харчування, в тому числі солону, в'ялену чи копчену рибу, молочні та кондитерські вироби тощо на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
- НЕ допускайте споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання;
- НЕ вживайте харчових продуктів та напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності;
Перед приготуванням їжі та перед її вживанням ретельно мийте руки з милом. Обов'язково мийте руки після відвідування туалету. Батьки! Не забудьте ознайомити дітей з правилами особистої гігієни та ретельно слідкуйте за тим, щоб вони дотримувались їх.
За будь-яких розладів роботи шлунково-кишкового тракту, особливо у дітей, негайно звертайтесь за медичною допомогою, оскільки самолікування може викликати тяжкі ускладнення та непередбачувані наслідки. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.
Т
уберкульоз і його профілактика
Туберкульоз — інфекційне захворювання. Про те, що він заразний, знали ще в глибоку давнину. Але збудник його довго не був відомий. Лише в 1882 році німецький учений Роберт Кох, розглядаючи під мікроскопом мокроту хворих на туберкульоз, виявив тонку, нерухливу, злегка зігнуту паличку. Її назвали бацилою Коха. Тепер вона відома як "мікобактерія туберкульозу”.
Збудник туберкульозу стійкий до різних фізичних і хімічних чинників: добре переносить низькі температури, близько 30-ти хвилин витримує нагрівання до 80-90°С. Поза межами живого організму мікобактерії можуть зберігатися декілька місяців, особливо в темних вологих приміщеннях, грунті й стічних водах. Проте сонячне світло вбиває їх за 1-2 години, а опромінення ультрафіолетовими променями (кварцовою лампою) — за декілька хвилин.
Джерелом розповсюдження недуги є хвора активною формою туберкульозу людина. Некип’ячене молоко або непроварене м’ясо, отримані від хворих на туберкульоз корів, кіз, свиней, також можуть призвести до зараження.
У 90 відсотків випадків зараження вищезгадані мікобактерії проникають в організм людини через дихальні шляхи при вдиханні зараженого пилу або найдрібніших краплин мокроти, що виділяються хворим при розмові, чханні й кашлі. Туберкульозом можна заразитись і через побутові предмети хворого (рушники, носові хустинки, постільну і натільну білизну, верхній одяг, посуд, книги), які, звичайно, забруднені краплинами мокроти і слини.
Заразитися на туберкульоз — не означає обов’язково на нього захворіти, оскільки в більшості випадків, завдяки опору організму, палички гинуть. А якщо і залишаються живими, то втрачають свою силу. Хворіють в основному люди, організм яких ослаблений. Туберкульозні палички, потрапивши до того чи іншого органа, починають розмножуватися, виділяти токсини. Виникає туберкульозне запалення.
Частіше за все туберкульоз вражає легені людини. Але він може виникнути в кістках і суглобах, лімфатичних вузлах, нирках, кишечнику, статевих залозах, мозкових оболонках.
Які ж початкові прояви туберкульозу? Часто хвороба починається з невеликої слабкості, швидкої втомлюваності, яка накопичується до кінця робочого дня. У багатьох хворих з’являються надмірні знервованість, пітливість, особливо після сну — під ранок, серцебиття, поганий апетит та сон, біль у грудях, кашель (сухий або з мокротою), підвищується температура. Людина втрачає вагу.
Одним із проявів туберкульозу є кровохаркання — поява при кашлі прожилків крові. Деякі хворі не звертають на це увагу, думають, що кровоточать ясна.
Інколи туберкульоз випадково виявляють в осіб, які вважають себе здоровими. Але при детальному опитуванні виявляється, що останнім часом він часто кашляв. Багато з перерахованих ознак туберкульозу можуть бути і при інших захворюваннях. Але розібратись у цьому може тільки лікар. Тому дуже важливо, щоб люди при прояві початкових симптомів захворювання негайно зверталися до нього. Успіх лікування залежить від самого хворого. Бездоганне дотримування вказівок лікаря щодо термінів лікування, дозування рекомендованих препаратів і режиму має першочергове значення.
Основними елементами оздоровчого режиму хворого є правильна зміна праці та відпочинку, добрий сон, раціональне харчування, свіже повітря, загартовування організму, фізичні вправи. Людина повинна відмовитися від шкідливих звичок, у першу чергу, від вживання спиртних напоїв, паління.
Не можна забувати і про правильне харчування. Для хворого на туберкульоз найбільш корисні не жири і вуглеводи, як вважали раніше, а білки та вітаміни, особливо групи В і С.
У нашій країні широко розгорнута робота по ранньому виявленню туберкульозу. З цією метою лікувальною мережею проводяться масові профілактичні огляди населення і флюорографія. Флюорографічне обстеження абсолютно нешкідливе для організму. Його повинні пройти усі без винятку один раз у два роки. Обов’язковому обстеженню раз на рік підлягають працівники шкіл, профтехучилищ, дитячих дошкільних та інших навчальних закладів, тваринницьких ферм і птахоферм, торгівлі, медики. Діти і дорослі, які проживають з туберкульозними хворими, повинні систематично перевіряти своє здоров’я у протитуберкульозному диспансері.
Масові профілактичні огляди населення і флюорографія допомагають своєчасно виявити хворих на туберкульоз і забезпечити їх лікування.
З метою попередження захворювань проводиться протитуберкульозна вакцинація. Щеплення робиться усім новонародженим дітям. Потім двічі повторюється у віці сім (при вступі до школи) і 14 років.
СОВЕТЫ МЕДСЕСТРЫ
1. Как организовать игры во время болезни ребенка?
Это зависит оттого, чем ребенок болен. Полезно иметь в виду следующие правила:
-не давайте сразу много игрушек, т. к. это утомительно для ребенка и создает беспорядок на кровати, рассеивает его внимание;
-желательно обеспечить ребенка над кроватным «столиком», сделанным из куска фанеры, с четырьмя ножками и низенькими бортиками по краю, что создает ребенку соответствующие удобства. Изготавливая такой столик, позаботьтесь, чтобы ребенок, пользуясь им, мог переменить позу, подвинуть ноги;
-не заставляйте его играть, помните: у больного ребенка утомление от игры наступает раньше, чем ему фактически надоедает заниматься с игрушками;
вместе с тем не отбирайте игрушку, боясь, что он утомится, этим вы вызовете только слезы;
на полу можно играть в спокойные игры, не требующие много движений и не возбуждающие детей. Постелите на пол коврик.
2. Берегите глазки
Сохранить хорошее зрение можно, если:
Следить за правильной посадкой за столом.
Не читать в транспорте, лежа.
Не смотреть часто телевизор (безопасное расстояние от него 2-3 метра).
Употреблять богатую витаминами пищу.
Не смотреть телевизор лёжа.
Иметь при чтении правильное освещение.
Регулярно делать гимнастику для глаз.
3. Дети и телевизор
Нельзя ребёнку смотреть телевизор больше 30 минут в день, так как это ведёт к ослаблению нервной системы.
Не следует смотреть телевизор в полной темноте, это ухудшает зрение.
Не рекомендуется сидеть близко у телевизора, а также на полу перед ним, так как рентгеновские лучи исходят вниз. Календарь прививок
4. Ангина
Ангина является довольно распространенной и известной инфекцией как взрослых, так и детей. Ангина - это воспаление и увеличение миндалин, которые являются частью лимфатической системы человека. Чаще всего ангина поражает детей в возрасте 5 - 14 лет. Симптомы: • боль в горле, увеличение миндалин, налет или бело-желтые точки на них;
• увеличение шейных лимфатических узлов;
• общее недомогание, снижение аппетита, головная боль;
• повышение температуры. Если у Вашего ребенка появились данные симптомы или заболело горло, то необходимо обратиться к врачу. Лечение должен назначить врач, но есть домашние средства, которые могут значительно облегчить состояние ребенка: • леденцы для горла;
• мед (если он не вызывает аллергическую реакцию);
• полоскание горла теплым раствором соли (1 щепотка соли на чашку воды), настоем ромашки, настойкой календулы или эвкалипта (1 чайная ложка на стакан воды);
• обильное теплое витаминизированное питье в лихорадочный период. При ангине хорошо помогают антибиотики, но их нужно применять по назначению врача! Очень важно, чтобы ребенок прошел весь курс назначенных антибиотиков, даже если он, на Ваш взгляд, чувствует себя неплохо. При ангине необходимо провести бактериологическое исследование мазка с миндалин для выявления возбудителя заболевания, в том числе на дифтерию. Ребенку, больному ангиной, необходимо выделить личную столовую посуду и полотенце. Не стоит паниковать, если у Вашего ребенка увеличенные миндалины, так как в возрасте от 2 до 6 лет это является возрастной особенностью. С годами они уменьшаться. И помните, что удаляют миндалины только по серьезным медицинским показаниям.
5. Профилактика нарушения осанки
Болезни позвоночника - одна из основных причин потери трудоспособности, ухудшения качества жизни и инвалидизации. Очень часто предрасполагающими факторами этой патологии являются различные нарушения осанки, проявляющиеся ещё в детском возрасте. Совершенно очевидна актуальность воспитания правильной осанки у детей, своевременное выявление нарушений и их активное устранение.
Осанка считается нормальной, если голова держится прямо, грудная клетка развёрнута, плечи находятся на одном уровне, живот подтянут, ноги разогнуты в коленных и тазобедренных суставах.
Осанка человека не только сказывается на красоте его фигуры, всём внешнем облике, но и оказывает прямое влияние на его здоровье.
При её ухудшении нарушается функция дыхания и кровообращения, затрудняется деятельность печени и кишечника, снижаются окислительные процессы, что ведёт к понижению физической и умственной работоспособности. Дефекты осанки часто вызывают нарушения зрения (астигматизм, близорукость) и морфо-функциональные изменения в позвоночнике, ведущие к сколиозам, кифозам и остеохондрозу.
Формирование осанки у человека продолжается в течение всего периода роста. Уже к концу первого года жизни у ребёнка образуются четыре естественных (физиологических) изгиба позвоночника: шейный и поясничный - выпуклостью вперёд, грудной и крестцово-копчиковый - выпуклостью назад. Крестцово-копчиковый кифоз формируется первым, ещё на этапе внутриутробного развития. Когда ребёнок научится понимать и удерживать головку, появится шейный изгиб (лордоз) позвоночника. Грудной кифоз формируется во время сидений малыша, а поясничный лордоз, когда он начинает ползать, становиться на ноги и ходить.
Чёткие, естественные изгибы позвоночника образуются к 6-7 годам жизни ребёнка. Они
играют очень важную роль в предохранении внутренних органов и головного мозга от толчков и сотрясений, так как позвоночник приобретает способность пружинить при движениях стоп.
У детей дошкольного возраста дефекты осанки выражены обычно нерезко и не являются постоянными. Наиболее частый дефект - вялая осанка, для которой характерны чрезмерное увеличение шейного и грудного изгибов позвоночника, слегка опущенная голова, опущенные и сдвинутые вперёд плечи, запавшая грудная клетка, отстающие от спины (крыловидные) лопатки свисающий живот; нередко ноги слегка согнуты в коленных суставах. На основе вялой осанки позднее могут сформироваться плоская, круглая и кругло-вогнутая спина, а также боковые искажения (сколиотичная осанка) или комбинированное искажение.
Дефекты осанки могут отрицательно влиять на состояние нервной системы. При этом маленькие дети становятся замкнутыми, раздражительными, капризными, беспокойными, чувствуют себя неловкими, стесняются принимать участие в играх сверстников. Дети постарше жалуются на боли в позвоночнике, которые возникают обычно после физических или статических нагрузок, на чувство онемения в межлопаточной области.
Поскольку на рост и формирование осанки оказывают влияние условия окружающей среды, родители и сотрудники дошкольных учреждений, должны контролировать позы детей при сидении, стоянии, ходьбе.
Важное значение имеют:
Своевременное правильное питание;
Свежий воздух;
Подбор мебели в соответствии с длиной тела;
Оптимальная освещённость;
Привычка правильно переносить тяжёлые предметы;
Привычка правильно сидеть за столом;
Расслаблять мышцы тела;
Следить за собственной походкой.
Главным действенным средством профилактики дефектов осанки является правильное и своевременно начатое физическое воспитание.
Специальные упражнения для формирования правильной осанки должны входить в утреннюю гимнастику детей уже с 4-х лет. С этого же возраста необходимо воспитывать навыки правильной осанки: при сидении на стуле и за столом.
Особенно портит осанку неправильная поза при письме, чтении, просмотра телевизора, играх на компьютере. Высота стола должна быть на 23 см выше локтя опущенной руки ребёнка. Высота стула не должна превышать в норме высоту голени. Если ноги не достают до пола, то следует подставить скамейку, чтобы ноги в тазобедренных и коленных суставах были согнуты под прямым углом. Садиться на стул нужно так, чтобы вплотную касаться спинки стула, сохраняя поясничный изгиб (лордоз). Расстояние между грудью и столом должно быть равно 1, 52 см (ребром проходит ладонь), голова слегка наклонена вперёд.
Отрицательное влияние на формирование осанки оказывает излишне мягкая постель. Матрац должен быть жёстким (ватным) и обязательно ровным, таким, чтобы в середине его не образовывалось провала, а подушка - невысокой (1517 см). Сон на мягкой постели с высоким изголовьем затрудняет дыхание.
Воспитание ощущений нормальной осанки приобретается посредством многократного повторения правильного положения тела: лежа, сидя, стоя.
Мед у харчуванні дітей
Мед здавна віднесений до неперевершених загально зміцнювальних і тонізуючих засобів при виснаженні, перевтомі, нервово-психічних навантаженнях, ослабленні організму після перенесених захворювань. Він корисний для людей будь-якого віку. Мед бджолиний квітковий, складається на 70—75 % з инвертного цукру (суміш глюкози і фруктози). Поряд з инвертним цукром у більшості медів утримується до 5 % сахарози, декстрини. Калорійність 100г меду дорівнює 308 к кал. Важлива складова частина меду — органічні кислоти і ферменти, фітонциди, антибіотики й інші біологічно активні речовини. Вітаміни в меді, за винятком фолієвой кислоти, утримуються в незначних кількостях. По вмісту мікроелементів у найбільш підходящій для організму формі мед серед продуктів харчування не має собі рівних. Найбільша кількість мікроелементів — у полифлерних медах, у збірних квіткових, коли нектар збирається з різних квітів. До складу меду входить близько 60 різних інгредієнтів. Регулярне споживання бджолиного меду в харчуванні сприяє імунобіологічній активності організму і стійкості до інфекційних захворювань, підвищенню кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові. Дітям корисно давати мед з молоком, кефіром. Можна додавати його в киселі, компоти, фруктові пюре. Охоче їдять діти печені яблука з медом (мед додають до готових печених яблук). Доцільно використовувати мед з кислими по смаку соками, наприклад, лимонним або яблучним. У кислому середовищі його протимікробна дія виявляється найбільше сильно.